ua3.info | Повзуча узурпація. Як #Порошенко стає диктатором. Розслідування

Порошенко Петро

Повзуча узурпація. Як #Порошенко стає диктатором. Розслідування

06 Июл 2017 ⋅ Ваш отзыв

Президент все більше посилює свої владні повноваження і закріплює їх на законодавчому рівні. Експерти кажуть, що це загрожує узурпацією влади.

У 2014 році адміністрація Януковича припустилася однієї зі своїх головних помилок – 16 січня регіонали спробували внести диктаторські правки в законодавство одним махом. Це викликало ще більшу активізацію протестів на Майдані, в ході яких Янукович втратив владу.

Адміністрація Порошенка йде іншим шляхом – маючи на меті максимальне посилення влади президента, закони правлять не всі відразу, а точково. А законодавчі ініціативи щодо посилення президентських повноважень майже завжди завуальовані та розведені в часі.

Таким чином повільно але впевнено Порошенко все більше концентрує владу в своїх руках – якщо не прямо за законом, то опосередковано, через свій вплив на різні державні інститути.

Проте, часу до президентських виборів залишається дедалі менше, і АП почала поспішати. Лише за останній місяць не особливо поміченими пройшли відразу кілька ініціатив президента, які дали привід політичним експертам говорити про загрозу узурпації влади в Україні.

Робота йде одночасно в декількох напрямках: підконтрольний Конституційний суд, розширення повноважень використовувати армію в мирний час, а також посилення президентського впливу і контролю над парламентом.

Слухняний суд

«Президент хоче зробити ручним Конституційний Суд», – так прокоментувала нардеп Альона Шкрум прийнятий Радою в першому читанні проект закону про КС.

А нардеп Сергій Власенко заявив, що з прийняттям документа, який посилює вплив президента на КС, настільки поспішали, що текст для ознайомлення нардепи отримали за день до голосування. Зрозуміло, це унеможливлювало детальне вивчення закладених в ньому ризиків.

Понад те, документ прийняли з порушенням регламенту, на який спікер Андрій Парубій вже взагалі не зважає: протягом однієї сесії Верховна Рада не може розглядати законопроект, який був відхилений на цій же сесії (його забракували навесні, не давши голосів).

Але законопроект прийняли, а Комітет з питань правової політики і правосуддя рекомендує прийняти його за основу і в цілому.

Навіть в пікові моменти Майдану Янукович не наважувався кинути проти народу армію. Нинішній президент виявився набагато рішучішим.

Що так поспішали узаконити депутати? Це нескладно зрозуміти, проглянувши текст закону. Він встановлює, що КС формується з 18 суддів. Шість з них призначає президент, і по шість – ВР та З’їзд суддів України.

Фактично ж у президента в цьому суді буде абсолютна більшість. Самі судді та правозахисники неодноразово говорили про потужний вплив, а коли потрібно, то й про тиск АП на конкретних суддів. Курирує цю сферу заступник голови АП Олексій Філатов.

Відповідно, крім шести президентських суддів ще шість кандидатур від з’їзду суддів будуть максимально лояльні, враховуючи реалії «судової реформи», коли в системі по максимуму залишають служителів Феміди, які скомпрометували себе, тому що на них легше впливати.

Та й вперте незвільнення суддів КС, які надали диктаторські повноваження Януковичу, також судовою системою сприймається як знак лояльності президента в обмін на таку ж лояльність суддів.

У результаті будь-який спір або різночитання в трактуваннях законів, що дійшли до КС, будуть розглядатися з позиції необхідності того чи іншого рішення особисто для президента.

Армія в поміч

Через три роки після своєї обіцянки закінчити війну на Донбасі за лічені тижні, президент заявив, що формат АТО вичерпав себе, тому потрібно змінювати законодавство, аби отримати шанс повернути захоплені бойовиками території Луганської та Донецької областей.

За його дорученням військові експерти і народні депутати працюють над проектом з умовною назвою «Про реінтеграцію окупованих територій Донбасу».

Повного тексту цього документа немає, але секретар РНБО Олександр Турчинов опублікував концепцію, яка ляже в його основу. Крім усього іншого, в законі йтиметься про те, що президент отримує право застосовувати Збройні Сили України та інші військові формування в Луганській і Донецькій областях. Тобто за президентом закріплюються повноваження на свій розсуд використовувати армію в мирний час, оскільки воєнного стану в країні немає.

За словами ідеологів проекту, в 2014 році військове положення не ввели через те, що потрібно було провести вибори, які у воєнний час згідно із законом не проводяться.

Порошенко, який стрімко втрачає довіру українців, готовий використовувати інструменти Януковича, щоб залишитися при владі.

Водночас, лобістів цього положення не бентежить, що в 2019 році в країні так само мають відбутися вибори. Але проходити вони будуть вже за умови, що президент може кинути армію в будь-яке місто, якщо там буде загроза життю військовослужбовців або інших громадян. Наприклад, якщо почнуться заворушення і протести щодо результатів виборів.

Навіть в пікові моменти Майдану Янукович для придушення протестів використовував спецпідрозділи МВС і внутрішні війська, але не наважувався кинути проти народу армію. Нинішній президент виявився набагато рішучішим.

Більш того, проект передбачає створення Оперативного штабу, що підкоряється особисто президенту. А знаєте, чим ще крім військових завдань будуть займатися його представники, яких також призначає президент?

Вони будуть вирішувати, які товари можна переміщати між підконтрольними і окупованими територіями, а які ні. Тобто це ще й прямий президентський контроль над торгівлею з псевдореспубліками, якої офіційно нібито немає, але яка по факту триває, про що постійно повідомляють активісти торгової блокади.

Втім, контроль над судами і розширення можливостей для використання армії – лише квіточки, порівняно з погрозами, пов’язаними з внесенням потрібних президенту змін до Конституції. Власне, це те, з чого починав Янукович.

Закон як дишло

Президенту дуже хочеться двопалатний парламент, і саме над цим зараз активно працюють в АП, стверджує екс-нардеп Микола Томенко, посилаючись на власні джерела.

За його словами, для цього президент ініціює поправки до Конституції. Але розуміючи, що 300 голосів за них в парламенті може не знайтися, на Банковій розробляють сценарій, коли питання змін до Основного закону винесуть на загальний референдум, щоб обійти труднощі з протягуванням цієї ідеї через Верховну Раду.

А щоб отримати потрібну для себе відповідь, в питання закладуть все разом – і зняття депутатської недоторканності, і зменшення кількості депутатів, а заодно й двопалатний парламент. У такому разі Порошенко отримує повністю контрольовану своїм оточенням ВР.

Чим більше Порошенко забезпечить собі владних повноважень, тим відчайдушніше він буде триматися за владу.

«За наших умов це посилення влади керівника держави, – впевнений Томенко. – Верхній палаті передадуть питання бюджету, кадрові питання, це буде палата олігархів, а нижня палата – це театр для політичних партій».

Як приклад політик наводить напрацювання часів Януковича, під якого планували сформувати Верхню палату з 75 депутатів і Нижню з 225.

«Якщо так піде, то деякі області будуть представлені всього трьома-чотирма людьми. Як можна без влади і грошей перемогти у цілій області? Цей список напишуть у президента. Це шлях до прірви. З одного боку, є небезпека федералізації, з іншого – узурпація влади», – вважає Томенко.

Водночас, сам механізм внесення подібних правок до Конституції не через парламент, а шляхом використання узурпаторського закону Януковича про Всеукраїнський референдум, політик називає чисто авторитарною моделлю, за якої народу дозволять тільки ті ініціативи, які запропонує влада.

«Всі диктатори приймали зміни до Конституції, радячись з народом, – стверджує Томенко. – Але як можна на референдум виносити 161 статтю? Можна питати щось одне. А влада три роки розповідає про узурпацію влади Януковичем і не хоче скасовувати закон про Всеукраїнський референдум, по суті диктаторський і узурпаторський».

За словами політика, створюється враження, що Порошенко, який стрімко втрачає довіру українців, готовий використовувати інструменти Януковича, аби залишитися при владі.

«У нас давня політична традиція: влада, досягаючи порогу недовіри в 80%, насамперед намагається змінювати Конституцію, але не намагається змінювати себе. Цим шляхом іде і Петро Порошенко», – резюмує Томенко.

Таким чином, країна невеликими і не завжди помітними суспільству кроками дрейфує в бік авторитаризму і диктатури однієї людини – президента України.

І чим більше Порошенко забезпечить собі зараз владних повноважень, тим відчайдушніше він буде триматися за владу. Не намагаючись змінювати себе, а намагаючись змінити під себе всю країну.

Олег Ткаченко, Національне бюро розслідувань України