Я хочу адресувати цю колонку перш за все очільнику Міністерства охорони здоров’я України, адже одна із найзапущеніших ділянок у сфері його відповідальності – це пологові будинки.
Думаю, кожен чув, яке це – за окремими винятками – пекло: домовитися з потрібним лікарем, назбирати мішок необхідних речей (від бинтів до знеболюючих і підгузників), покласти оговорену суму в кишеню білого халата і при тому не отримати жодної гарантії, що той лікар з’явиться, а заплачені гроші привернуть до породіллі необхідну увагу.
Що вже казати про тих, хто не хоче чи не може платити за апріорі безкоштовну послугу. Крім того, моторошно стає від однієї лише думки, що за народження нового громадянина держава відплачує зневагою і байдужістю.
Знаю, що є багато прихильників платної медицини: мовляв, якщо будуть встановлені офіційні тарифи, то відповідно будуть і якісні послуги. Але знаю кілька випадків, коли персонал приватних клінік поводився так само безвідповідально, як і державних, на котрих ми найчастіше жаліємося. Більше того, ні зараз, ні через кілька років – зважаючи на зубожіння населення – українці не будуть готові до платної (читай — страхової) медицини. Ті, хто ратують за медицину по-американськи, або просто не знають всіх підводних каменів, або банально можуть заробити на цьому гроші.
Натомість державна безкоштовна (за рахунок сплачуваних податків) охорона здоров’я населення – цілком реальна річ. Вона існує у Фінляндії, де мені пощастило народити свого первістка.
Перше, що вразило – не треба шукати «хороший» пологовий і домовлятися з лікарями. Neuvola (поліклініка матері й дитини) направляє в конкретний пологовий.
У моєму випадку це був Kätilöopisto – найбільший пологовий у країні (пам’ятаймо, населення Фінляндії – майже 5,5 млн.), що пишається промоцією грудного вигодовування. Інформація про те, що слід мати із собою в лікарні, виставлена в загальному доступі на веб-сторінці закладу.
Це лише три обов’язкові речі: медична картка; медикаменти, якщо породілля приймає такі, і предмети особистої гігієни (як пізніше з’ясувалося, ті ж мило, шампунь, прокладки, ба, навіть рушники, сорочки і халати надаються лікарнею). Уже під час ознайомчої екскурсії по пологовому відділенню (такі проводять за кілька місяців до дати Х) акушерка наголосить, що серед необхідних речей має бути фотоапарат, а також музика для релаксації!
Другий приємний сюрприз – усі медичні послуги безкоштовні. Платиш лише за місце в палаті (десь 30 євро за добу), для заспокоєння нервів можна уявити, що їдеш у відпустку й оселятимешся в готелі. Також є можливість поселитися з чоловіком у так званій family room, якщо є вільні місця.
Третій відмінний аспект, котрий дещо шокував: у пологовий приймають, коли породілля уже готова. Філософія даного підходу – жінка почувається психологічно розслабленішою, якщо перебуває у знайомій домашній обстановці й може отримати підтримку домашніх (не менш важливе неофіційне пояснення: щоби дарма місце й персонал не займали). Так що треба бути готовим, що після огляду акушерка може завернути породіллю додому.
До слова, Kela (попереднього разу я назвала його Управлінням соціального забезпечення, але точніший переклад з фінської звучить, як Відомство з народних пенсій) частково повертає плату за таксі, котрим майбутню маму доправляли до лікарні (швидкі тут таким не займаються).
Далі, як у казці: добрі феї-акушерки, які весь час усміхаються і жартують (мовний бар’єр відсутній – всі в столиці володіють англійською щонайменше на розмовному рівні).
Хоча я чула історії, коли медперсонал був не надто привітним, але ніколи — про грубе чи хамське поводження із жінкою, що готується стати мамою. Зрештою, як мені пізніше пояснила акушерка Йоханна: ти потребуєш допомоги, і акушерки тут для того, щоби її тобі надати. Хоч і о 12-й ночі.
Для цього біля кожного ліжка встановлено кнопку виклику і спікер, котрими можна скористатися, якщо: треба знеболюючі, допомогти з новонародженим, проконсультувати, як годувати груддю, принести пляшечку і молоко тощо.
Важливий момент – свобода і відсутність звичних для нас стереотипів. Візити в післяпологові палати можливі щодня протягом встановленої години, жодних обмежень чи заборон з цього приводу я не помічала.
Так, наступного дня після пологів у палату, де я знаходилася з іншою фінською породіллею, ввалилося трійко діток із татом – без бахіл і халатів! Єдина умова дотримання чистоти – автомати з рідиною для санітаризації рук біля кожної кімнати (до слова, прочитавши різні досвіди народження у країнах від ПАР і до Швеції, зробила висновок, що у нас надто переймаються стерильно-чистим середовищем у пологовому).
Коли я проводила паралелі між перебуванням у пологовому і готелі на вакаціях, то в цьому була частка правди. Годують у фінських лікарнях, як у хорошому за нашими мірками санаторії, оскільки мамине самопочуття і молоко – на першому місці.
Побалувати жінку після важкої праці також вважається за необхідне, тому на десерт їй запропонують… шоколадний мус. Про те, що не існує обмежень на вживання кави, а лише здорові рекомендації, — зайве згадувати.
Це лише основні штрихи в описі про якісну й безкоштовну медицину в Фінляндії. Упевнена, що фіни радо поділяться з українцями цим досвідом. Так що, welcome, пане міністре!
Наталя Терамае, Ua3.info
Обговорення
Нажаль, коментарі закрито.
К сожалению, комментарии закрыты.