14 лютого 2015 року село Білогородка на Київщині прощалося з захистником України Олександром Саєнко. Йому виповнилося лише 23 роки.
Олександр добровольцем пішов захищати Україну від російських загарбників. Служив десантником у легендарній 95 аеромобільній бригаді. Олександр був єдиною дитиною у родині.
Саєнко загинув 10 лютого у нерівному бою під Дебальцево у селищі Спартак.
Батько та мати дуже болісно сприйняли звістку про смерть єдиного сина. Двоюрідні сестри Сашка — Катя та Женя, плакали навзрид та нічого не їли кілька діб.
Особливо рідних вразила байдужість та нелюдське ставлення деяких чиновників Міноборони. Приїзд тіла постійно відкладався. Родичам приходилося буквально цілодобово обдзвонювати морг у Дніпропетровську, военкомат у Білогородці, Міноборони у Києві та депутатів.
Проводжало в останню путь Героя України Олександра Саєнка чи не все чималеньке село. Сотні сільчан зранку утворили величезну чергу у магазині «Квіткар», розкупивши всі квіти.
Біля церкви, де відпівали загиблого воїна, люди ставали перед гробом на коліна, крестилися та плакали.
За словами рідної тітки Галини Гук, племінник жив за принципом «якщо не я то, хто» і був великим патріотом України.
Після прощання з загиблим на цвинтарі з лампадкою дотемна лишалися однокласниця Оксана, для якої Сашко став її першим та єдиним коханням у житті.
P.S. Рідні загиблого Героя України почали збирати кошти на пам’ятник Олександру Саєнку. Допомогти можна, перерахувавши кошти на карту Приватбанку 5168757284619899 (Гук Галина Андріївна, рідна тітка, телефон: 0638809176).
Вадим Гладчук, sprotiv.org
Обговорення
Нажаль, коментарі закрито.
К сожалению, комментарии закрыты.