НОВИНА: цілий Генерал-полковник Пукач, що власноруч відрізав голову Гонгадзе на замовлення Леоніда Кучми і Володимира Литвина, тепер цей Пукач , що возив мене катувати і рити власну могилу, вимагає від суду, аби мене – ПОТЕРПІЛОГО Подольського — ВИДАЛИЛИ із судових засідань. А його, стражденного, нарешті звільнити з-під варти.

Зрозуміло, що це є результат торгів того самого Пукача з Юрієм Луценко, Генеральним захисником вбивці — Кучми. Торгів, які за нашою інформацією тривають вже майже три роки, з першої години, як Юрко став Генеральним Порошенка. Що там наобіцяли хитрому, але дурнуватому генералу мені навіть не цікаво. Апріорі впевнений — його чергове кинуть, якщо не вб’ють — тихенько, коли він ще разок виконає свою жалюгідну функцію.

А мене таки видалять з залу Касаційного суду, як вже це було в Апеляційному. Нагадаю: тоді про моє видалення і позбавлення мене конституційного права на Правосуддя «просив» і клопотав не Пукач, а підкідна Валентина Теличенко, яка в Апеляції де факто представляла інтереси не вдови Георгія, а його вбивць: Кучми і Литвина. Чи була на те згода Мирослави – я не знаю. І це не моя справа, а — її сумління та її погляду в очі нащадкам Георгія.

Тепер мене видалять разом з українською Конституцією і моїм Правом людини, громадянина, українця: адже сьогодні – тепер у Касації — я разом з своїми представниками (В. Шишкін, О. Єльяшкевич, В. Купрій, Т. Костіна та інші) – фактично єдині, хто заважає Пінчуку і Порошенко, аби їхні лакеї на кшталт Юрія Луценка, Рабіновича і Мостової повісили портрет вбивці — Кучми — у зал Слави української історії.

Нагадаю, чим я, разом з командою, так заважаю самозваним суддям і Луценку виконати команду Порошенка і водночас — відробити хабарі Пінчука.

По-перше, ми не визнаємо адміністративне – телефонне – видалення з процесу судді Марчук. Яку відсторонили від справи у антиконституційний спосіб з порушенням всіх процедур процесуального кодексу. Відсторонили начебто «НЕДОТОРКАНОГО» за Конституцією суддю, відсторонили — наче жеківського двірника – адміністративним штурханом у спину.

Відсторонили на підставі «таємної» писульки генерального покидька України — Луценка і дзвінка з адміністрації благочестивого Порошенка. Відсторонили за її два рішення: відкрити офіційне розслідування злочину Генеральної прокуратури і Печерського суду — шантажу Пукача у Печерському суді, коли за Януковича прокурори Шилов і Волошин, суддя Мельник і В. Теличенко безпосередньо у ЗАКРИТОМУ засіданні погрожували підсудному життям його родини і вимагали назвати у замовниках не Кучму з Литвином, а непричетних до цього: Мороза і Марчука. А друге рішення судді Марчук, за яке її вигнали із зали засідань: вона зобов’язала Печерський суд і ГПУ розсекретити аудіо записи судових засідань у Печерському суді, які начебто зафіксовані – переписані на папір — в абсолютно ВІДКРИТИХ протоколах цих засідань. Звісно ж – шантаж у протоколи не записували. Та ще й ця суддя Марчук не лише насмілилась колегіально прийняти ці два рішення, а й систематично наполягала на їх виконанні.

По-друге, всі чудово розуміють, що ми і надалі наполягатимемо на розсекречуванні аудіо записів судових засідань. (Комісія розсекречування засідала цілих півтора роки, але нахабно проігнорувала рішення Верховного Суду України: розсекретила лише одне засідання: останнє, що відбулось вже після вироку, це були так звані «зауваження» до протоколів). Адже досі фактично вся аудіо фіксація процесу залишається «Таємною» і «Цілком таємною». Спитаєте що ж там так вперто ховають? Головна тут Державна таємниця – це фальсифікація протоколів судових засідань. Майже кожного, що тепер абсолютно відкритий. Одне порівняння фактів (того, що насправді відбувалося в засіданні з тим, що Печерський суд писав у протокол) відкриє Україні не лише сотні випадків брутального підлогу і фальсифікацій. Весь світ побачить справжнє обличчя українського так званого «Правосуддя», що не соромиться прямо у судовій залі коїти важкі злочини. Світ нарешті побачить справжню ціну судовій реформі Петра Порошенко якраз на «другий» день її дії.
Отже я кістка у горлі. І не лише вбивці, а його поплічників, що тепер на Олімпі української влади.

А кістку з горла намагаються виймати у будь-який спосіб, хоч і за допомогою Пукача, якого, наче штопор, збираються застосувати проти мене, як ви зрозуміли, вже вдруге.
Адже не Пукач їм ворог – а я. Бо бач: який нахабний — заперечує високопосадове – президентське — право різати українців, як скотину. То ж логічно: на волю дисциплінованого скотобоя Пукача! а Подольського, анархіста — у клітку!

А тепер самі собі дайте відповідь: чи можливе таке безпрецедентне дійство – на процесі, за яким слідкує: і ОБСЄ, і ПАРЄ, і Гельсінська комісія Конгресу США ? Невже такий «безпрєдєл» можливий — навіть за мільйонні хабарі Пінчука? Невже можливий такий Гротеск без політичної волі спершу Януковича, а тепер і Петра Порошенка?

Отже знайдіть хоч дві моральні відмінності на цих портретах синків Кучми.

А затим я – невиліковний оптиміст, адже вже помітив, як за хмурим обрієм прокидається наше українське Сонечко. І тут неважливо, кого на цей раз Ви, мов малі безпам’ятні дітки, понавибираєте у президенти-крадії. І цей: «новий» або «непідкупний» — все одно розчиниться, як роса на Сонці. А воно могутнє і непоборне: неодмінно і дуже скоро засяє в Україні не для сутінкового «електорату», а для – Вільних Українців.
Отже, хто має Волю — покличемо разом її Сонячний промінь: адже Воля або Смерть.

P.S. Запрошую всіх, насамперед – журналістів – побачити на власні очі те, що відбуватиметься 17 січня у Верховному Суді. Нагадую: Початок вистави о 15.00.

І останнє: ніколи не просив про це, але тут був би НАДЗВИЧАЙНО вдячний за розповсюдження і поширення цього посту. Мені вкрай потрібна Ваша інформаційна підтримка, адже «фільтри» мені вже увімкнули заздалегідь.