ua3.info | Коли димінські і шуфричі перестануть збивати українців на дорогах

Новини

Коли димінські і шуфричі перестануть збивати українців на дорогах

29 Авг 2017 ⋅ Ваш отзыв

Свіжі дорожньо-транспортні пригоди за участю відомих персонажів та їхніх дітей змушують замислитися над одним серйозним аспектом нашого існування…

Україна – країна ДТП. Це, можна сказати, загальновідомий факт. Тому на інциденти на дорозі звертається увага хіба що у випадку численних жертв або якщо в ДТП взяли участь якісь відомі персони. Останні тижні виявилися багатими на «зіркові» дорожньо-транспортні пригоди. Спочатку Петро Димінський, потім Нестор Шуфрич-молодший…

Ці дві історії, звісно ж, серйозно відрізняються. На Львівщині людина загинула, імовірний винуватець ДТП втік (що б там не говорив його адвокат, але виглядає саме на те), а телеканал, який йому належить, тривалий час зберігав безглузду мовчанку. В столиці ж і відреагували швидше, і лікаря вже для жертви із самого Ізраїлю виписали. Але є одна спільна риса, яка не може не лякати.

В обох випадках жертвами ставали так звані «маленькі українці», тоді як імовірними винуватцями – «українці великі». В принципі, для України це аж ніяка не новина. Можливо, в часи Сергія Калиновського – але не зараз, коли список таких інцидентів уже не можна перерахувати на пальцях. Про що ж говорить ріст «зіркових ДТП»?

Перш за все про те, що в Україні не працює система правосуддя. Що людині зі зв’язками та грошима, потрапивши у халепу, де з того боку знаходить пересічний громадянин – нескладно з неї виплутатися, використавши усі доступні важелі. Про олігархів годі і говорити – тут постраждалим не те що на справедливість не варто розраховувати, а на те, щоб на тебе самого цю історію не повісили (та так, щоб із тюремним строком).

А оскільки система не працює – то частина суспільства, ті самі «великі українці», починає відчувати свою безкарність і поводитися відповідно. Це теж ніяка не новина, ми тут лише констатуємо факт.

Звісно, після Революції Гідності ситуація дещо змінилася. Згадайте, як поліція зупиняла самого Григорія Суркіса, а той бідкався, які часи настали, нікому і подзвонити, щоб «порішати». Але в цілому говорити про якісь системні зрушення ще дуже зарано.

Саме тому висновок з цих свіжих ДТП Димінського-Шуфрича є дуже і дуже невтішним. Ми, прості, пересічні жителі України, можемо почуватися у відносній безпеці рівно до того моменту, коли наші шляхи не перетнуться – у згаданих випадках навіть в прямому сенсі – із сильними світу цього. Чи їхніми дітьми, що, в принципі, одне й те саме. (Згаданий вище Калиновський навіть не син, а пасинок такого собі Дмитра Фірташа – і тим не менш.)

І нам з усвідомленням цього факту жити. Причому не тільки за кермом автомобіля чи на пішохідному переході. Навіть попри зміну влади, попри активізацію (принаймні, позірну) роботи Генпрокуратури – в суспільстві немає відчуття того, що правосуддя таки є, що воно функціонує. Після появи першого поліцейського коментаря у справі Димінського, мовляв, за кермом «Мерседеса» був не власник «Карпат», я на своїй сторінці в Facebook провів опитування – вірите ви чи ні цьому твердженню, правдиве воно чи Петра Петровича просто намагаються вигородити. Цілком прогнозовано і розгромно переміг варіант «вигородити». 95% не повірили у цю заяву – і, схоже, правильно зробили.

Втім, навіть якби виявилося, що Димінський таки й справді ніяким боком – це все одно нічого не змінює. Ставлення уже сформоване, і одним випадком його не змінити. Тому реакція була і ще довго буде прогнозованою – та-а-а, ясно, що вони олігарха (депутата, бандюка і т. ін.) покривають.

І ця ситуація, як вже було сказано, виникла не на порожньому місці. Та й впливає вона в першу чергу на самих «димінських» та «шуфричів». Бо в чому була – спираємося на ту інформацію, яка вже відома – причина ДТП піді Львовом? Абсолютно людський фактор, причому, схоже, не вмотивований ніякими зовнішніми аспектами. От просто водію так захотілося – поганяти, пообганяти на перехресті та інше. А чого ж не хотіти, якщо все одно покарання не буде. І вони це хочуть. І роблять.

Саме тому головним підсумком цих двох – зрештою, багатьох інших подібних – ДТП є навіть не те, що суспільство не вірить у покарання для «шишок» та їхніх дітей. А те, що ці самі «шишки» вірять у можливість відмазатися. І тому порушують всі можливі і неможливі правила і приписи. І якраз у цьому криється головне зло – у можливості реалізувати ці свої бажання.

От коли «димінські» з «шуфричами» перестануть порушувати ПДР (і не тільки їх), бо не матимуть можливості їх порушувати і не нести ніякої відповідальності – тоді можна буде говорити про те, що ситуація на дорогах країни змінюється. І що «маленькі» та «великі» українці зрівнялися хоча б перед цим законом.

А до того, любі мої, будьте уважними – раптом і на вас десь очікує «позичений у автосалоні для зйомок» «Бентлі». І не дай Боже, якщо це будуть зйомки ДТП за вашою мимовільною участю.

Володимир Миленко, Національне бюро розслідувань України