Коли шоумен Дорн перед випуском нового альбому наговорив про дружбу-жуйку з Росією, його закидали відбірною ганьбою тільки так.
Коли кум Путіна і сірий кардинал Медведчук в інтерв’ю FT розповідає про майбутнє з північним сусідом «Я убежден, мы будем дружественными странами, замечательными соседями. Мы были братскими странами и будем такими в будущем», — малювати фотожаби наче і непристойно. Ну що таке — фотожаба і цілий Медведчук.
Я не жалію Дорна. Той своїми висловлюваннями зробив гірше тільки собі. Втратить кілька тисяч на квитках в Україні, отримає по морді від якогось патріота-блокувальника концерту — і крапка. Медведчук же — це наше локальне всерйоз і надовго. Коли людина відверто плює в криницю, з якої п’є воду, гидує незалежністю і суверенітетом, відверто грає на руку кумасику загребущому, але врешті все у неї складається щонайкраще.
І спецдозвіл на прямі польоти в Москву є, попри офіційну заборону Державіаслужби. І монополію на ринку зрідженого газу захопив. І можна легко заплющити очі на десятки тисяч убитих і мільйони переселенців, аби заявити на передовиці топового видання «ну мы будем замечательными дружественными соседями».
Після ознайомлення з замирювальними ідеями Савченко, Пінчука, Артеменка і тепер Медведчука я думаю лиш одне. Цинічне, але щире: «щоби вам писалки повідсихали. А плани складали лиш в бюро ритуальних послуг».
Марина Данилюк-Ярмолаєва, український інформаційний портал
Обговорення
Нажаль, коментарі закрито.
К сожалению, комментарии закрыты.