Наприклад, був такий випадок, коли голова Київського апеляційного суду Григорій Зубець, щоб втриматися у кріслі, раптово помолодів. Тобто підлеглий йому суддя прийняв рішення, що керівник народився на два роки пізніше.

Наша історія – про хитрощі заради того, щоб залишитися на посаді. Причому хитрощі ці не мало не багато, а маніпуляції з документами Кабінету Міністрів.

Йдеться про сумнівні спроби продовжити термін перебування на держслужбі для керівника Державної інспекції Міністерства економіки по контролю за цінами Наталії Немодрук.

Ця особа не дуже відома публічно. Але те, що сталося, не слід вважати дріб’язком.

По-перше, йдеться про можливу фальсифікацію документів у вищому виконавчому органі країни. Це не жарти, а злочин.

По-друге, не треба недооцінювати роль пані Немодрук. Її посада дає можливість впливати на життя кожного українця. Наприклад, розмір тарифів на комунально-житлові послуги в певній мірі залежить від Наталії Павлівни.

Наталія Немодрук

Отже, 2 жовтня Наталії Немодрук виповнилось 55 років – закон вимагає йти на пенсію. Щоправда, можлива відстрочка до п’яти років. Але для цього потрібно пройти спеціальну процедуру продовження граничного терміну перебування на держслужбі.

У випадку пані Немодрук потрібне а) відповідне подання її безпосереднього керівника міністра економіки Богдана Данилишина та б) погодження прем’єра Юлії Тимошенко. При чому рішення мусить бути прийняте не пізніше 2 жовтня. Інакше це вже порушення закону.

На момент написання статті автору було відомо, що ні подання, ні розпорядження прем’єр-міністра не існувало в природі.

Зате з’явилося кілька цікавих документів.

Зокрема, погодження начальника Головдержслужби Мотренка про продовження терміну перебування на державній службі для Немодрук Наталії Павлівни від 2 жовтня 2009 № 13206/0/2-09.

А також лист на ім’я міністра економіки Богдана Данилишина від міністра Кабінету міністрів Петра Крупка від 05 жовтня 2009, в якому він пише:

“За дорученням прем’єр-міністра Тимошенко та за погодженням з керівником Головдержслужби термін перебування на державній службі для Немодрук Наталії Павлівни продовжено на два роки”.

Ці листи демонструють очевидне порушення процедури. Особливо останній приклад.

По-перше, 5 жовтня вже пізно для прийняття подібного рішення – пані Немодрук виповнилося 55 років; по-друге його мусила підписати особисто Тимошенко, а не Крупко; і по-третє, що найголовніше, для погодження такого рішення обов’язкове подання Богдана Данилишина, якого не було.

Це теж саме, що у Верховній Раді депутати будуть голосувати кандидатуру прем’єра без подання президента. Тобто йдеться про повне руйнування процедури.

Схоже на те, що міністра економіки Богдана Данилишина поставили у край незручне становище. Щоб надати цій справі бодай якийсь правовий вигляд, він змушений підписати подання на продовження терміну держслужби для Немодрук заднім числом. І якщо Данилишин це зробить, то буде очевидна фальсифікація.

Пояснимо чому. Єдиний день, коли Данилишин міг підписати це подання, був 2 жовтня 2009 року. Однак фокус в тому, що в цей день він був відсутній в Кабміні – перебував у відрядженні у Львові з дуже насиченою програмою – економічний форум, прес-конференції тощо.

3 жовтня це подання він підписати не міг – минули всі терміни.

Раніше 1 жовтня теж не міг, бо мав дещо іншу позицію. Зокрема, ще 25 вересня міністр економіки не збирався робити подання на продовження терміну держслужби для Наталі Немодрук.

Відверто, його втомили постійні звинувачення в корупції на адресу керівника держінспекції по цінах. В цей день він послав Юлії Володимирівні клопотання про звільнення Немодрук з посади в зв’язку з закінченням граничного віку перебування на держслужбі.

Але 1 жовтня заступник міністра Кабінету міністрів Георгій Берадзе направив Данилишину лист, що за дорученням прем’єр-міністра він мусить терміново зробити подання про продовження перебування на державній службі для Немодрук.

Однак цей лист дійшов до міністерства економіки лише 2 жовтня, а тоді Данилишин був у Львові і не міг підписати подання.

Отже фактично перед Данилишиним стоїть вибір – чи фальсифікувати документ?

За інформацією автора, Данилишин навіть не уявляв, що у нього будуть такі проблеми з Немодрук.

Листи, які змушують його підписати подання, і погрожують грізною фразою “за дорученням прем’єра”, з’явилися зненацька, як грім серед ясного неба.

“Цирк” почався після того, як 5 жовтня на 7-му поверсі будинку уряду біля кабінету Петра Крупка був помічений помічник Немодрук в держінспекції Володимир Невзоров в компанії двох народних депутатів з БЮТ.

Після цього на Данилишина і посипалися незрозумілі листи, які змушують його порушити законну процедуру продовження перебування на посаді.

Отож, в цій історії найбільше інтригує: хто є впливовим “хрещеним батьком” чи “матір’ю” пенсіонерки з держінспекції, що може створювати проблеми для міністра економіки. У автора з цього приводу є свої здогадки.

Няня для дочки міністра

Під час роботи на посаді керівника по контролю за цінами Світлана Немодрук зробила невелику послугу одній людині. Йдеться про міністра соціальної політики та праці Людмилу Денисову.

Немодрук працевлаштувала в держінспекції її дочку – юне чадо, що тільки закінчило інститут. Так би нічого поганого – молодим треба давати дорогу. Але Немодрук працевлаштувала її відразу у керівники. Спочатку – керувати держінспекцією Севастополя, а потім - взагалі усього Криму!

На питання автора, як без будь якого досвіду роботи можна було ставити на посаду молоду дівчину, Немодрук знайшлася що сказати. “Я призначала Денисову…, - Немодрук осіклася, - тобто міністр призначав згідно з високими фаховими здібностями”. На питання, які саме фахові здібності були у Денисової-молодшої, Наталя Павлівна відповідати відмовилась.

Сама Олена Денисова про це теж змогла розповісти небагато. На питання, де вона працювала до того, як була призначена керівником державної структури, Денисова невдоволено надула губки: “У мене є досвід, я працювала фінансовим директором корпорації “Гуматекс”.

До речі, це підприємство засноване її матір’ю. Отже, працювати там вона могла і формально.

“Чому ви пішли з бізнесу?” - запитав автор.

“Хочу зробити кар’єру держслужбовця!” - заявила донька міністра.

“Які зараз ваші обов’язки в інспекції?”

“Як які!? Керую!” - відповіла Денисова-молодша.

Підлеглі Денисової дуже критично оцінюють це “керую”. І цілком очевидно, що не було б цього юного “керую” в Держінспекції, якби Денисова-молодша не мала впливової матері.

Денисова-молодша

Немодрук в свою чергу заручилася підтримкою цілої групи депутатів в БЮТ – бізнес-партнерів Денисової. Більше того, ця група має вплив на Юлію Тимошенко.

Також, за інформацією автора, Немодрук, що починала свою кар’єру в держінспекції в Одесі, підтримує стосунки з одеським ешелоном БЮТ.

Якби там не було, дах у Немодрук міцний. Він не лише допоміг їй маніпулювати урядовими документами, а і пережити серйозні звинувачення в корупції, перевірки Генпрокуратури, які почалися після її призначення на цю посаду. Про це трохи детальніше.

“Робити гроші та ділитися”

Держінспекція міністерства економіки по контролю за цінами - це структура з великими повноваженнями. Суть її роботи – контролювати, щоб безпідставно не підвищувалися регульовані державою тарифи.

Наприклад, комунальні послуги чи ціни на продукти харчування, які уряд вніс у так званий соцпакет. Фактично йдеться про адміністративне стримування інфляції.

У разі встановлення завищеної ціни Держінспекція застосовує штрафні санкції. Причому тут не до жартів. Інспекція обраховує та вилучає виручку, що отримало підприємство на націнці, та плюсує штраф в розмірі 200%!!!. Подекуди штрафи вимірюються мільйонами.

Отож, Держінспекція при Міністерстві економіки – це серйозна спокуса для нечистих на руку чиновників. Керуючи такою установою, можна добре “заробляти” – наприклад, програти суд щодо вже нарахованих штрафних санкцій, надати висновок про економічне обґрунтування на будь-яку ціну, або запропонувати підприємцю не платити штраф, а дати “на лапу”. Це теорія.

А тепер практика. На початку року до автора звернувся керівник Держінспекції Волинської області Тарас Куйбіда. Він поскаржився, що новий головний керівник Держінспекції Лариса Немодрук насаджує корупційні методи роботи. Його слова підтвердили колеги-керівники держінспекції з інших областей.

Зокрема, Микола Шумаков, керівник Держінспекції Харківської області, розповів, що після його призначення Немодрук вимагала “заплатити за посаду”.

“Спочатку я навіть був готовий щось їй дати, - зізнається Микола Миколайович. - Думав, людина переїхала в Київ, має матеріальні проблеми. Думав, що це буде небагато… Десь моя місячна зарплата… А виявилось, що ця сума не влазить у мій дворічний дохід! Тобто питання стояло, щоб я збирав з підлеглих, а вони з підприємців…”.

Його попередник Юрій Чаплій стверджує, що Наталія Немодрук особисто дала йому конверт, а в ньому “прохання” перерахувати 96 тисяч гривень на рахунок ТОВ “Дєва лтд”.

“Після цього я написав заяву про відставку”, - заявив Чаплій.

Екс-керівник Запорізької держінспекції Світлана Тябіна розповіла, як це було у неї: “Сказали приїхати в Київ. Там в кабінеті голови мене прийняв помічник Немодрук пан Невзоров.

“Вас називають дуже принциповою людиною, - сказав мені Невзоров. - Але зараз такий час, що це зайве. Ось Вінниця 10 мільйонів перерахувала в бюджет. Кому це треба? У наш час треба вміти робити гроші та ними ділитися”.

Далі Невзоров почав розповідати Тябіній, що інші структури давно так працюють. “Треба проводити перевірки, - казав він, - Але так, щоб штрафи йшли не в бюджет, а на “наш” рахунок”, - розповіла автору пані Тябіна. Вона зауважила, що сім років працювала керівником Держінспекції Запоріжжя, але таке чула вперше.

Автор тут не зміг не перепитати: “Вас штовхали на кримінал! А ви думали, що вам робити, коли такою діяльністю зацікавляться правоохоронні органи?”

“Звичайно. Мені сказали: “У нас скрізь свої люди. У нас велика команда. Своїх образити не дамо”, - відповіла пані Світлана.

Вона додала, що відмовилася працювати по таким схемам і пішла на пенсію.

Володимир Невзоров

До речі, на місце звільнених за відмову співпрацювати с центром керівників держінспекцій в основному приходили молоді мажори з бізнесу. Що їм знадобилося в Держінспекції, де у керівника зарплата 3-5 тисяч гривень?

Логічно відповісти на це запитання можна лише, якщо приймати за щиру правду зізнання керівників Держінспекції, від яких вимагали “робити гроші і ділитися з іншими”.

Ось, наприклад, згаданий Світланою Тябіною головний державний інспектор Володимир Невзоров. В інспекцію він прийшов з великого бізнесу. В Одесі у нього будівельні фірми, готелі, житлова нерухомість. А у Держінспекції, за власним зізнанням, він працює за 1,5 тисячі грн.

СБУ займається лише хвостами

Сама керівник Держінспекції Наталія Немодрук прокоментувала автору, що підлеглі на неї наговорюють.

Однак темою корупції в держінспекції зацікавилося СБУ, і за короткий проміжок часу було арештовано сім працівників держінспекції, в тому числі керівників Київської обласної, а також Херсонської обласної держінспекції.

Всі ці люди прийшли на посади в складі команди Лариси Немудрук. СБУ підловило їх саме на таких схемах видурювання коштів, описаних вище.

Однак центральне керівництво держінспекції, яке примушувало нещасливих арештованих обласних керівників працювати за правилами, спущеними зверху, СБУ своєю увагою оминуло. Так само генпрокуратура не знайшла в діях центрального керівництва Держінспекції жодних порушень.

Міністр праці Денисова. Фото О.Прокопенка

Отож, не зважаючи на арешти, атмосфера в середині держінспекції не змінилася – на місце затриманих за корупцію працівників, за поданням Немодрук, призначаються не менш одіозні кадри. Наприклад, не можна оминути увагу новопризначеного керівника Херсонської держінспекції Андрія Негадова.

“Героиновый транзит под крышей УВБ”

Саме так називалася стаття в тижневику “2000″, де новопризначений керівник Херсонської держінспекції Андрій Негадов - один з головних героїв. Під час тих подій, які описує стаття, він був слідчим прокуратури Малиновського райвідділу міста Одеси.

Вже з назви в принципі зрозуміло про що матеріал. Якщо конкретніше, Негадова в ній звинувачують в кришуванні наркоманського притону. Звичайно, можна не довіряти цій публікації, яка вийшла друком в кінці 2006 року, тим паче, що проти Негадова не було висунене жодного звинувачення в контексті наркоторгівлі.

Однак через кілька місяців він “залетів” на іншому. Негадова було звільнено з прокуратури за вимагання хабара у міліціонера. До речі, в цьому році СБУ провела масові арешти в прокуратурі Малиновського району. Віддавна ця прокуратура вважалася найкорумпованішою в місті Одеса і недоторканою.

Мабуть, це просто фатум Негадова працевлаштовуватися в найбільш корумпованих місцях. Наприклад свою кар’єру в Держінспекції по контролю за цінами Андрій Негадов розпочав в Київській обласної держінспекції, де не так давно СБУ заарештувало півштату – керівника, начальника відділу та двох інспекторів…

Підсумок

Суспільство давно звикло, що в нашій державі корупція скрізь – в міліції, судах, різноманітних інспекціях. І держінспекція по контролю за цінами – не виняток. Однак вона є винятком в тому контексті, що частина працівників цієї структури звикли працювати по іншому, вони публічно розкривають схеми хабарництва, виносять “сміття з хати”, тільки би змінити ситуацію.

У відповідь в уряді фальсифікують документи, щоб таки залишити на посаді пенсіонерку, яку супроводжує корупційна слава. Сама прем’єр-міністр Юлія Тимошенко дає відповідне доручення.

Чому? Може, тому що схема під назвою “заробляти гроші і ділитися”, яку розкрили у своїх розповідях представники держінспекції, простягається далі їх структури?

Это проблемы нищих, пенсионеров – тех, кто получает небольшую зарплату. И посадить туда Денисову – это, что называется, бросить щуку в реку с карасями, или запустить лису в курятник

Леонид Грач, народный депутат Украины

Папа – прокурор, мама - тоже «при делах», старшая дочь Елена возглавляет областное управление, младшую Сашеньку – метят в районное. Типичная династия чинуш-казнокрадов, скажите вы; таких в стране сотни. Казнокрадов в особо крупных размерах, добавим мы - так как мама занимает должность министра, а с таких высот, поверьте, и думается иначе, и слышится не то, что всем, и доступно бесконечно-бесконечно многое. Особенно, если во главе чиновничьей пирамиды находится человек, для которого нормой жизни стало наживаться на обездоленных, безработных, социально незащищенных, тяжело больных, калеках и нетрудоспособных. Глава Министерства труда и социальной политики Украины Людмила Леонтьевна Денисова по-другому свое место в паразитической «цепи питания» госслужащих просто не представляет.

Головокружительная карьера «Людочки Людоедки», как называют ее в Крыму, осуществилась благодаря трем принципиальным для нее и абсолютно гадким для любого порядочного человека вещам: изобретательности в создании схем разворовывания бюджета, дружбе с криминальными авторитетами и, как бы так поделикатнее выразиться, использовании внешних данных для завоевания симпатий обличенных властью стариканов.

Вырвавшись из родной нищеты Заполярья, будущая королева аферистов полуострова в 1989 году попадает в Симферополь, куда по линии КГБ переведен ее супруг, военный прокурор Александр Денисов. Бывшая воспитательница детского сада распрощалась с горшками и соплями коренных народов Севера и попала в самую прибыльную вотчину того времени, вотчину полулегальных видеосалонов для курортников, челноков с дорогим импортным товаром, дефицитных путевок и много другого – чем заведовал юристконсульт обкома комсомола. ОБХС подшефные ей предприятия не трогало, его интересовал в первую очередь кооперативы. Прикрытие по партийной линии обеспечивал штатный сотрудник того же обкома, а ныне руководитель республиканской организации БЮТ Андрей Виленович Сенченко.

О г-не Сенченко в Крыму предпочитают говорить вслух или ничего, или очень хорошо.

«Он происходит из Партии экономического возрождения Крыма, по сути криминальной структуры, которая зарекомендовала себя как ОПГ «Сейлем» некоего Вовика Шевьева. Он там был секретарем. Все те проделки, которые они – Сенченко, Велижанский, Денисова – оставили после себя, в ближайшее время будут вскрыты», - вспоминает Грач.

После братоубийственной войны с ОПГ «Башмаки» лидеры группировки затаились за рубежом. С получением Ющенко премьерской должности Сенченко возвращается на полуостров и активно инвестирует припасенные в 90-ых гг. средства в местную инфраструктуру. В июле 2003-го Сенченко, Денисова, а также их бизнес-партнеры Сергей Велижанский (ТРК «Черноморка», производство железобетона и железобетонных конструкций) и Василий Сетков выкупили контрольный пакет акций латвийского ООО «Гуматекс-Балтия» (Рига), его счет находится в рижском банке «Риетум Банк» («Тема», 13 февраля 2006). Через эту коммерческую структуру отмывались и отмываются полученные по «черным» и «серым» у себя дома деньги, это же ООО стало основным источником доходов Денисовой (в 2006 г. она официально задекларировала больше 10 миллионов чистой годовой прибыли). В 2005-м эти лица пригрелись возле «Батькивщины» Юлии Тимошенко.

Откаты с «электронных денег»

Оформившаяся с рассветом многопартийности и многоклановости комсомольская мафия продвигает талантливого специалиста дальше. Освоившуюся на рынке черного «нала» группу теперь интересуют бесперебойные потоки поступавших в республику средств, поэтому Денисова получает пост начальника Крымского республиканского управления пенсионного фонда Украины (1992 – 1998 гг.). Государственные социальные выплаты Людмила Леонтьевна контролирует вплоть до 2002 года и перехода официального Симферополя в руки оппонентов. Министр экономики, министр финансов, начальник управления Госказначейства в АР Крым…

Подлинным триумфом размножения воровских схем по «социальной защите» крымчан со стороны Денисовой стало внедрение «Объединенной платежной системы Украины». Взаимозачетное финансовое детище работало безотказно и приносило фантастические прибыли. Учителям, врачам, работникам коммунальных предприятий и другим бюджетникам денег не давали. Но от имени и по поручению г-жи Денисовой говорили: «Деньги у тебя есть, но они теперь у тебя электронные. Так что иди в специальные магазины и скупай по дешевке, что душе угодно». Тушенку, колбасу, уксус, чего-то другого там не было. Кто и как формировал список этих «специальных» магазинов, где и на каких счетах оседали деньги, - все эти вопросы до сих пор задают Людмиле Леонтьевне.

«Денисовой все сошло с рук только благодаря Леониду Кучме, который в тот, момент, когда органы правопорядка уже разматывали этот клубочек, волевым решением остановил расследование, - объясняет Грач. – Ну, видимо, молодая, симпатичная, стройная, строящая из себя умную, как говорится, крымская министр приглянулась Леониду Даниловичу настолько, что он дал отбой и дело по электронным счетам осталось нерасследованым» («Трибуна», 18.01.2008).

Откаты с оффшоров

Летом 2000 года Денисову задерживает милиция, ей выдвигается обвинение в «злоупотребление служебным положением». Причиной ее ареста послужили республиканские облигации, выпущенные в 1996 году на почти 300 млн. Эмитентом выпуска облигаций стал крымский Минфин, генеральным платежным агентом – Черноморский Банк Реконструкции и Развития (ЧБРР). Контрольным пакетом акций владел печально известный банк «Славянский». Это же учреждение приобретало прибыльные облигации у Минфина АРК и перепродавало их оффшорным компаниям «Xenon Marketing Limited» и «Data Technology S.A.» («Украина криминальная», 02.08.2002).

Денисову арестовали после того, как она отказалась выплачивать оффшорам прибыль по облигациям. Скандал докатился до Киева. Узницу КПЗ ровно через сутки отпустили, а засветившийся «Славянский» приказал долго жить. Со стороны все выглядело так, словно новое поколение «крымских» оттеснило «киевских» от бюджетного пирога полуострова, на который у них были собственные виды и схемы распределения.

По словам Грача, от ареста ее опять спас лично ценитель женской красоты и нежности Леонид Данилович Кучма. Кроме банка исчез в прямом смысле этого слова руководитель прокуратуры АР Крым регулярно возбуждавший дела против Денисовой, Владимир Шуба. После вступления своей бывшей подследственной в министерскую должность он погиб от огнестрельного ранения. Прямое попадание в сердце.

Откаты с армии и санаториев

Группа Денисовой оставила серьезный след в криминальных хрониках полуострова, распродавая ликвидную недвижимость Минобороны и Минздрава. Им уже были не нужны десятки километров прибережной полосы от Севастополя до Евпатории. Однако, для того чтобы коммерческие земельные участки попали в нужные руки, в отношениях Крыма с Минобороны необходим был свой человек. И этим человеком оказалась Людмила Леонтьевна.

По приезду в Киев о лакомом крымском побережье Денисова не забыла, ведь именно там сконцентрированы интересы группы Сенченко-Велижанского. В мае прошлого года директор находящегося в Симеизе специализированного противотуберкулезного санатория им. Семашко Игорь Иоффе обвинил этих лиц и г-жу Денисову в попытке приватизировать санаторий при содействии Министерства труда и социальной политики Украины, в сфере управления которого находится данное учреждение на 325 койко-мест.

Рейдерский захват осуществлялся также при помощи Высшего хозяйственного суда Украины, отменившего постановление Севастопольского аппеляционного хозяйственного суда, в свою очередь отказавшего в удовлетворении иска подконтрольной фирме «Лига-М 2006» к Фонду имущества АРК об аренде имущества санатория Семашко.

Фирма претендовала почти на весь объект – на санаторный корпус (1084,2 м.кв.), хозблок и объекты благоустройства. Вместо всего этого Сенченко хотел возвести готельно-равлекательный комплекс международного класса. Эпопея тянулась с 2006-го года, когда санаторий был передан на баланс Минтруда. 21 декабря 2006 года иск фирмы к Фонду имущества АРК был удовлетворен Хозяйственным судом АРК, однако затем оспорен в Севастопольском аппеляционном суде.

В марте 2009 года Ялтинский городской суд удовлетворил иск Денисовой к Иоффе о защите чести, достоинства и деловой репутации. Это все, чего по данному объекту смогла добиться Людмила. Через месяц Верховный Суд Украины окончательно решил вопрос в пользу руководства санатория, отказавшегося от сомнительных арендаторов, и оставил в силе постановление Севастопольского аппеляционного суда.

Откаты с путевок

Самоуправству в обход установленных законом тендеров государственных закупок в Минтруде и социальной политики есть где разгуляться. Взять те же положенные разным группам льготников оздоровительные путевки: немного изобретательности и вместо целой группы здравниц остается одна, оторвавшая всю статью бюджета. Откат, говорят знающие люди, в таких случаях составляют 30-40% в пользу главы ведомства.

В марте этого года стало известно о том, что из трех украинских здравниц (двух крымских – санаторий им. Бурденко в Саках, военная клиника им. Пирогова, и одной в Славянске) специализирующихся на тяжелых повреждениях позвоночника, инвалидов-спинальников всей страны впредь станет обслуживать только одна. Такое счастье в согласии с решением Министерства выпало военному клиническому санаторию им. Пирогова, совершенно не приспособленному для реабилитации спинальников. Как тут не вспомнить, что муж Денисовой, уйдя в отставку, возглавил крымское представительство некоего «Фонда инвалидов региональных конфликтов и подразделений спецназначения». Обиженные инвалиды, что за неправомерным постановлением Минтруда стоит как раз семейный подряд Денисовых.

В знак протеста возмущенные спинальники 27 марта перекрыли трассу Саки-Евпатория.

«Недавно проведенный тендер лишил возможности всех инвалидов-спинальников со всех областей Украины приехать к нам на лечение в санаторий Бурденко. Это единственный специализированный санаторий на весь бывший СССР. Это неправильно!», - поддержал пикетчиков мэр Сак Олег Клюй.

За несчастных вступилось руководство Кабмина и лично Тимошенко. 14 апреля правительство приняло решение о госзакупке путевок для инвалидов-спинальников в сакский санаторий им. Бурденко без проведения тендеров. По словам главврача санатория Петра Нагорного, упрощение схемы госзакупки и снятие ограничений, мешавших проводить реабилитацию инвалидов за счет бюджетных средств, позволит санаторию работать в нормальном режиме со 100-процентной наполняемостью как в прошлые года.

Самое занятное в этой ситуации то, что проверка калькуляции стоимости путевок в санаторий с целью определения обоснованности цен занялась Госинспекция по контролю за ценами в АР Крым во главе с… старшей дочерью Людмилы Леонтьевны Денисовой, Еленой Александровной.

Откаты с безработных

Минтруда и соцполитики – это, конечно же, не только путевки и санатории. Это еще и управление фантастическими денежными потоками трех государственных Фондов социального страхования – от несчастных случае на производстве (бюджет-2009 составляет 4,5 млрд грн), при безработице (бюджет-2009 – 7 млрд грн) и при временной потере трудоспособности (7,8 млрд грн) - то есть все деньги выделяемые из казны и от работодателей для выплат пособия по безработицы, больничных и страховок по производственному травматизму и т.д.

По информации от наших источников в Министерстве Людмилы Денисовой ее личный интерес, как и в прочих случаях, составил здесь 30-40% отката.

При этом, изобретательная Денисова существенно сузила перечень категорий лиц, которым причитается обязательная регистрация в Фонде занятости, а значит и последующее материальное содержание. Сделано было это по ее распоряжению, что вызвало волну возмущения в парламенте. «Юлия Владимировна, у меня такой вопрос. Это инициатива и самостоятельность определенных институций, или есть такое распоряжение правительства, потому из сел поступают тревожные сигналы о том, что на биржу не ставят тех крестьян, у которых есть приусадебные участки, даже если только 25 соток? Семью на них не прокормишь, но на биржу не ставят», - обратилась с трибуны Верховной Рады непосредственно к премьеру народный депутат Екатерина Ващук (5 февраля 2009 г.).

Недоумению Тимошенко не было предела. «Я думаю, что это абсолютно не соответствует действительности, что сегодня крестьян, если они не имею работы, не ставят в Фонд занятости. Я проверю эти вещи, такого быть не может. И если даже где-то там какую-то инструкцию на эту тему написали, она будет отменена. Это не допустимо абсолютно. Потому что фонд занятости открыт для всех людей не имеющих работы», - не растерялась глава Кабмина.

Основания же для подобных абсурдных действий Фонда занятости действительно были. По нашим данным, в начале с.г. лично Денисова пролоббировала внесение необходимых ей изменений в законы «О занятости населения» и «О личном крестьянском хозяйстве», оформленное законом «О внесении изменений в некоторые законы Украины об уменьшении влияния мирового финансового кризиса на сферу занятости населения» от 13 января 2009 года. Документ упразднял вторую часть ст. 8 закона «О личном крестьянском хозяйстве», устанавливающей, что члены личного крестьянского хозяйства принадлежат к категории занятого населения в том случае, если месячный доход на одного члена равен или превышает размер минимальной зарплаты.

Тимошенко свое слово сдержала и 6 апреля обеспечила голоса коалиции для принятия закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о занятости членов личных крестьянских хозяйств». Закон предусматривает право на регистрацию в службе занятости значительной части жителей сельской местности, имеющих в своей собственности земельные участки и считаются членами личных крестьянских хозяйств.

Похвально, замечательно. Но возникает вопрос: как Денисова и ее команда распорядились деньгами безработных на протяжении всего указанного периода (13 января - 6 апреля)? А, учитывая тот факт, что в Украине насчитывается 4,8 крестьянских хозяйств, и большинство их членов сейчас сидят без работы, сумма там собиралась немаленькая.

Учтите еще и тот факт, что Людмила всегда считает в свою пользу. Такая уж у нее математика. Особенно, там где касается бюджетных средств. К примеру, в апреле текущего года она насчитала на 33 тысячи безработных меньше, чем Госкомстат. На 1 апреля у нее зарегистрировано 846 тысяч нетрудоустроенных лиц, а у ее коллег-статистов – 879 тысяч. Не исключено, что возникшая разница, осела среди неучтенных по ее «экономной» инициативе сельских жителей и на оффшорных счетах господ Сенченко и Велижанского.

Откаты с инвалидов

Однако, самым циничным способом оприходывания государственных денег люди Денисовой и она лично избрали «осваивание» господдержки инвалидов. Президент и премьер вручают им цветы, награды и звания, а «Люда-Людоедка» втридорога выписывает им недоброкачественные китайские и украинские коляски, протезы и остальной столь необходимый инвентарь.

Как сообщила 25 ноября 2008 года пресс-служба СБУ, сотрудники подчиненного Валентину Наливайченко ведомства раскрыли факт хищения средств при закупке инвалидных колясок должностными лицами Министерства труда и социальной политики. Эти должностные лица без изучения рыночных предложений заключили соглашения с коммерческой структурой о закупке колясок по цене, значительно превышающую реальную (по некоторым моделям превышение составляет более 300%). В связи с этим Следственным управлением СБУ было возбуждено уголовное дело по факту хищения бюджетных средств, по признакам уголовного преступления, предусмотренного частью 5 статьи 191 Уголовного кодекса Украины.

Наливайченко отдельно выделил роль Денисовой. По его словам, при закупке 18,5 тысяч колясок на сумму 60 миллионов гривен с ведома министра на каждой такой коляске «наваривалось» по две тысячи. «На каждой тележке с каждого инвалида разворовывается 2 тысячи гривен», - заявил он.

«Это просто какая-то шутка», - и глазом не моргнула Денисова.

«Что касается колясок, то я очень бы хотела, чтобы мне господин Наливайченко подсказал, где можно купить инвалидную коляску за 200 грн. Сегодня такая коляска самое меньшее стоит 2200 грн. И если он говорит, что 2000 на каждой коляске украли, но это тогда уже просто какой-то кошмар», - отметила она.

Украсть на одной коляске 2000 гривен можно следующим образом:

Тому, кто из вас, дорогие читатели, хотел бы исследовать этот вопрос поглубже, точные цифры не помешают. Таким образом рентабельность «бизнеса» министра на инвалидах-колясочниках составляет 336%, где 235%, но все равно не меньше 90%. Точные заработки «Людочки- Людоедки» вы сможете подсчитать и сами, учтя общую формулу «отката»: министерству – 30-40%, юридической компании 50%, ну и «Фонду защиты инвалидов» - 10-20%.

О том, что министр знала об этих махинациях, говорят документы.

Аналогичная схема, по данным СБУ, апробирована Денисовой и Ко с пострадавшими от катастрофы на Чернобыльской АЭс детьми. Да, именно так. Сегодня или уже завтра онкобольными детьми или же пока что здоровыми детьми онкобольных родителей, деньги на питание которых тоже идут через самое порядочное в мире Министерство. Упомянутые выше Сенченко и Велижанский получали взятки за откат этих средств «чуть ли не под сводами Верховной Рады», заявил зампред СБУ Тиберий Дурдинец («Сегодня», 11 ноября 2008).

Впереди у группы Денисовой целое громадье планов и схем «развода» обездоленных. По имеющимся у нас данным в недрах контролируемого ими ведомства во всю разрабатывается переход льгот для инвалидов и малообеспеченных в исключительно денежную плоскость, т.наз. «монетизация льгот». С нынешними дырами в бюджете и предстоящими растратами на выборы, съеденная кризисом страна вымрет. Денисова назовет очередной акт геноцида пригревшей ее Украины «достижением прозрачности в выполнении социально направленных статей бюджета». И никто ее к ответственности не призовет. Такие таланты нужны при каждой власти и при каждом режиме.

Как тут не вспомнить анекдотец из лихих 90-ых.

Едут в джипе трое после неудачной бандитской разборки. Побитые, потрепанные, но живые.
Первый: «Пацаны, а знаете почему нас не замочили?».

Второй: «Нет!».

Первый: «Да потому, что мы - БАНДА! А БАНДА - это сила».

По материалам «Украина криминальная» и Rupor.info