.................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
// ви читаєте...

Гладчук Вадим

#Гладчук звернувся до Верховного Суду щодо незаконної заборони #ВКонтакте. Текст заяви

VKontakte-Verh-sud1-1

 

До Верховного Суду України

 

Заявник № 1 (у справі – Позивач № 1):              Гладчук Вадим Федорович

вул. Дегтярівська, 9, кв. 29, м. Київ

тел. (050) 462-94-15

 

Заявник № 2 (у справі – Позивач № 2):              Громадська організація «Автономна Адвокатура»

вул. Тверський тупик, 9, кв. 82, м. Київ, 01042

тел. (097) 317-93-26

 

Координатор самопредставництва                     Шеляженко Юрій Вадимович

групи позивачів, автономний                 вул. Тверський тупик, 9, кв. 82, м. Київ, 01042

адвокат, магістр права:                                              тел. (097) 317-93-26

 

 

Відповідач:       Президент України П. О. Порошенко

вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220

тел. (044) 255-73-33

 

 

 

 

ЗАЯВА ПРО ПЕРЕГЛЯД

ухвали Вищого адміністративного суду України

від 29.06.2017 р. у справі № П/800/217/17

 

 

 

  1. Зміст ухвали, яка підлягає перегляду, та підстави її оскарження

 

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 р. у справі №П/800/217/17  (головуючий – суддя О. М. Нечитайло) за позовом групи позивачів у складі Гладчука Вадима Федоровича та Громадської організації «Автономна Адвокатура» (координатор самопредставництва групи позивачів Шеляженко Юрій Вадимович) до Президента України П. О. Порошенка про визнання незаконності та скасування ст. ст. 1, 2 Указу Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» позовну заяву повернуто позивачу.

Зазначеною ухвалою порушено норми матеріального права, а саме, ст. ст. 6, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (позивачів позбавлено права кожної людини на справедливий суд та на об’єднання у групу позивачів для захисту своїх прав у суді з самостійним визначенням порядку групового самопредставництва) та норми процесуального права, а саме, ст. ст. 106-108 КАС України (позовну заяву, яка підлягала розгляду через повну відповідність вимогам процесуального закону, було безпідставно залишено без руху, а надалі навіть після надання додаткових доводів та доказів безпідставно повернуто), що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 171-1 КАС України. Таким чином, зазначена ухвала підлягає перегляду за п. 4 ч. 1 ст. 237 КАС України.

В ухвалі, яка підлягає перегляду, справедливо вказані такі обставини, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на прийняття оскаржуваного Указу у зазначеній частині всупереч вимогам Закону України «Про санкції», що порушує їх права на свободу вираження поглядів, поширення та одержання інформації, у відповідності зі статтею 19 Загальної декларації прав людини, статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 2, 3 Закону України «Про інформацію», в якості доказів порушення зазначених прав та інтересу позивачів представником Громадської організації «Автономна адвокатура» надано оскаржуваний акт, рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», знімки з екрану сторінок позивачів у мережі Вконтакте.

Вказані обставини, встановлені ухвалою, яка підлягає перегляду, самі по собі свідчать про відповідність позовної заяви вимогам статті 106 КАС України, що і мав встановити Вищий адміністративний суд України та відкрити провадження по адміністративній справі відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України.

Однак, всупереч зазначеним вище справедливо вказаним обставинам, в тій же ухвалі, яка підлягає перегляду, підставами для повернення позивачу позовної заяви вказано, що позивачі не усунули недоліків, визначених ухвалою суду від 26.05.2017 р., а саме, представником Громадської організації «Автономна Адвокатура» не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги до Президента України, зокрема, відсутні будь-які доводи стосовно допущення конкретним суб’єктом владних повноважень порушень закону щодо позивача під час здійснення саме владних управлінських функцій та не надано доказів, які підтверджують порушення прав позивача з боку відповідача при їх здійсненні, а також що Шеляженко Юрій Вадимович, який надав виправлення до позовної заяви, не може бути представником позивача Гладчука Вадима Федоровича та, відповідно, усувати від його імені недоліки позовної заяви, визначені судом, оскільки ним не надано доказів на підтвердження повноважень його як адвоката, що може здійснювати представництво інтересів іншого позивача.

Не можна погодитися з такими доводами ухвали, яка підлягає перегляду.

 

 

  1. Стосовно правомірності самопредставництва групи позивачів

 

23 травня 2017 року Гладчук Вадим Федорович  (фізична особа) та Громадська організація «Автономна Адвокатура»  (група фізичних осіб в організаційно-правовій формі об’єднання громадян без створення юридичної особи) відповідно до ст. ст. 6, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд, свобода зібрань та об’єднань) об’єдналися у групу позивачів для захисту в суді свого спільного права на свободу вираження переконань та свого  спільного публічно-правового інтересу в утвердженні верховенства права і підписами під спільною позовною заявою, відповідно до глави 77 Цивільного кодексу України,  уклали договір про спільні дії без мети отримання прибутку із реалізації мети зазначеного об’єднання шляхом подання підписаного ними позову та доручення представляти в суді всю групу позивачів Шеляженку Юрію Вадимовичу, який погодився ототожнювати себе з групою позивачів та бути координатором (самопредставництва) групи позивачів у суді.

Шеляженко Ю.В. не здійснює представництво іншої особи в суді, як стверджується в ухвалі, яка підлягає перегляду, а в якості керівника громадської організації «Автономна Адвокатура» здійснює самопредставництво цієї організації, а також координує самопредставництво групи позивачів на підставі невід’ємного права позивачів на об’єднання, реалізованого зазначеним договором про спільні дії, вчиненим на останній сторінці позовної заяви, що міститься в матеріалах справи. Також наявними у матеріалах справи установчими документами Громадської організації «Автономна Адвокатура» підтверджується, що Шеляженко Ю.В. є керівником і автономним адвокатом цієї громадської організації. Слід зазначити, що Громадська організація «Автономна Адвокатура» не має жодного стосунку до монополії адвокатури, яка діє за Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і створила власну систему права у формі книги «Автономна Адвокатура: організаційно-правові засади»[1], єдиним етичним принципом якої є вічний, визнаний практично всіма морально-правовими філософами принцип альтруїзму, який полягає у захисті прав людини без мети отримання прибутку та шляхом ототожнення автономного адвоката з людьми, яких автономний адвокат представляє або захищає; у етичній системі Автономної Адвокатури визнаються морально неприйнятними монополізм та комерційне відчуження, «заборона ототожнення адвоката з клієнтом», перетворення людей на «клієнтуру» «професіоналів» для витискання надприбутків ціною безправ’я людей.

 

 

  1. Стосовно обґрунтованості та доказовості позову

 

Групою позивачів як у первинній позовній заяві від 23.05.2017 р., поданій до суду 24.05.2017р., так і у виправленій позовній заяві від 07.06.2017 р. було належним чином викладено обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги до Президента України, а вказівка на протилежне в ухвалі, що підлягає перегляду – не відповідає дійсності.

Дійсно, ухвалою судді О. М. Нечитайла від 26.05.2017 р. позивачів було зобов’язано усунути «недоліки» позовної заяви. Позивачі вважають, що наведений в ухвалі перелік «недоліків» не відповідає змісту позовної заяви і постановлення такої ухвали може свідчити про упередженість судді Нечитайла. Водночас, на думку позивачів, явно неадекватний змісту позовної заяви зміст мотиваційної частини ухвали судді Нечитайла від 26.05.2017 р. не створює преюдиції і не свідчить про дійсну наявність в позовній заяві будь-яких недоліків, оскільки жоден фактичний недолік в цій ухвалі не було вказано, натомість у формі зазначеної ухвали виявлено виключно протиправне затягування доступу до правосуддя групи позивачів. Враховуючи принцип обов’язковості виконання  судових рішень, нами було уважно та доброзичливо проаналізовано зміст ухвали про усунення недоліків та сформовано пакет виправлень відповідно до вимог судді О. М. Нечитайла наступним чином:

 

Зміст «недоліків»(за ухвалою) Спростуваннянаявності «недоліків» Cпосіб усунення надуманих «недоліків»
Позивачі вказують на недотримання Президентом України Конституції України, тоді як до компетенції ВАСУ не відноситься розгляд спорів щодо конституційності актів Президента. Предмет позову чітко вказано – незаконність оскаржуваного акту; підставою позову вказано недотримання Президентом України Закону України «Про санкції», Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини. Підставу і предмет позову було вказано без посилань на Конституцію України, попри те, що ми маємо право на неї посилатися і наявність таких посилань не має розглядатися у хибно-формалістичний спосіб як конституційне звернення до неналежного суду.
Позивачами не зазначено, в чому полягає порушення їх прав та не наведено відповідного правового обґрунтування. Порушення прав та правомірних інтересів позивачів вказано та належним чином обгрунтовано у розділах 2-4 позовної заяви. Було наведено розширене правове обґрунтування порушення прав та правомірних інтересів позивачів.
Позивачами не надано докази на підтвердження порушення їх прав з боку відповідача при здійсненні ним владних управлінських функцій. Такими доказами є копії оскаржуваного акту та сторінок позивачів у соцмережі Вконтакте, надані із позовною заявою. Було додатково подано скріншоти блокування сторінок позивачів на підставі оскаржуваного акту та копію п.422-425 введеного в дію цим актом рішення РНБО.

 

В ухвалах судді О.М. Нечитайла від 26.05.2017 р. та від 29.06.2017 р. не вказано жодного фактичного недоліку позовної заяви, більше того, в ухвалі від 29.06.2017 р. твердженню про необґрунтованість та бездоказовість позовних вимог передує короткий виклад належного обґрунтування та належних доказів позовних вимог, які могли і мали бути розглянуті судом відповідно до ст. ст. 106-108 КАС України.

Крім того, аналогічний за підставою та предметом позов було прийнято до провадження і розглянуто колегією суддів під головуванням О.М.Нечитайла (позовна заява М.Євстіфеєва до Президента України, справа № 800/198/17), причому зміст мотиваційної частини постанови у цій справі від 14.06.2017 р.[2] свідчить про незнання чи свідому фальсифікацію міжнародних стандартів прав людини, виражених у практиці Європейського Суду з прав людини та визнаних Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»:

– так, суд посилається на те, що «заборона провайдерам надавати послуги з доступу до певних ресурсів (джерел) не повинна ототожнюватись з обмеженням права на інформацію», хоча у §§ 54-57 остаточного рішення від 01.12.2015 р. у справі Cengiz and Others v. Turkey Європейський Суд з прав людини визнав[3], що заборона доступу до сайтів, якими люди активно користуються, позбавляє користувачів таких сайтів суттєвого змісту права на свободу одержувати і передавати інформацію, передбаченого ст. 10 Конвенції, і відтак є втручанням у здійснення ними цього права, тому вони мають право оскаржувати порушення права на свободу вираження поглядів, навіть якщо заборона не була адресована їм особисто;

– там же колегія під головуванням Нечитайла фальсифікувала зміст рішення Європейського Суду з прав людини від 18.12.2012 р. у справі Ahmet Yıldırım v. Turkey, зазначивши в якості відмінності від спірних правовідносин, що «з наведеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що заявник скаржиться на неможливість доступу до свого Інтернет-сайту як власник», а «у розглядуваній справі позивачем є особа, яка не є власником веб-сайту, Інтернет-провайдером або безпосередньо представником юридичних осіб, щодо яких спірним Указом застосовано санкції» – зазначена «аргументація» свідчить про необізнаність із рішенням у справі Ahmet Yıldırım v. Turkey, на яке посилався Євстіфеєв, оскільки з § 7 зазначеного рішення вбачається створення сторінки в Інтернеті звичайним користувачем безкоштовного сервісу «Google Sites» за тим самим принципом, за яким користувачі сервісу «Вконтакте» створюють свої сторінки[4].

 

 

  1. Протиправність ухвали, що підлягає перегляду

 

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимогам ст. 106 КАС України позовна заява відповідає. Змістом ухвали, яка підлягає перегляду, це не спростовується. Реальні підстави для повернення позовної заяви за ст. 108 КАС України в цій справі відсутні.

Статтею 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується свобода зібрань та об’єднань. Право учасників об’єднання координувати свої дії в договірному порядку передбачено ст. ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України, також їх право утворити організацію і визначити свого керівника передбачено Законом України «Про громадські об’єднання».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується право на справедливий суд. Відповідно до ч. 4 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.  Відповідно до ч. 4 ст. 18 КАС України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів Президента України.

Оскільки група позивачів правомірно здійснює самопредставництво у об’єднанні на підставі договору про спільні дії, і оскільки групою позивачів як у первинній позовній заяві від 23.05.2017 р., поданій до суду 24.05.2017р., так і у виправленій позовній заяві від 07.06.2017 р. було належним чином викладено обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги до Президента України – позовна заява групи позивачів підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а через повернення позовної заяви ухвалою, що підлягає перегляду, порушено вимоги ст. ст. 6, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст. 106-108 КАС України.

 

  1. Договір про спільну діяльність групи позивачів щодо подання цієї заяви

 

Гладчук Вадим Федорович та Громадська організація «Автономна Адвокатура» в особі голови Шеляженка Юрія Вадимовича, що діє на підставі рішення установчих зборів (протокол від 23.08.2016р.), відповідно до ст. ст. 6, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод об’єдналися у групу позивачів для захисту в суді свого спільного права на свободу вираження переконань та свого спільного публічно-правового інтересу в утвердженні верховенства права і підписами під цією заявою відповідно до глави 77 Цивільного кодексу України уклали договір про спільну діяльність без мети отримання прибутку із реалізації мети зазначеного об’єднання шляхом подання цієї заяви та доручення представляти в суді всю групу позивачів, вести спільні справи Шеляженку Юрію Вадимовичу, який погодився ототожнювати себе з групою позивачів та бути координатором самопредставництва групи позивачів у суді; позивачі, користуючись правовою автономією своєї групи, створеної на основі особистої та організаційної автономії позивачів, вимагають визнання свого ототожнення із обраним ними координатором і просять суд розглядати його дії від імені групи позивачів, зокрема, подання та отримання документів, інші процесуальні дії як консолідовані спільні дії всієї групи позивачів.

 

  1. Прохання до Верховного Суду України

 

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 6, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 2, 3, 18, 106, 107, 171-1, 237, 239, 243 Кодексу адміністративного судочинства України

 

ПРОСИМО:

 

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 р. у справі №П/800/217/17 за позовом групи позивачів у складі Гладчука Вадима Федоровича та Громадської організації «Автономна Адвокатура» (координатор самопредставництва групи позивачів Шеляженко Юрій Вадимович) до Президента України П. О. Порошенка про визнання незаконності та скасування ст. ст. 1, 2 Указу Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» і передати справу на розгляд до Вищого адміністративного суду України.

 

 

9 липня 2017 року                                            Позивач № 1 _____________________ В. Ф. Гладчук

 

Голова Громадської організації

«Автономна Адвокатура» (Позивач № 2),

автономний адвокат, магістр права, координатор

самопредставництва групи позивачів                     _____________________ Ю. В. Шеляженко

 

Листування з питань позову просимо вести виключно з координатором самопредставництва групи позивачів!

 

Додатки на ____ арк.:

– копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 р. у справі №П/800/217/17

– документ про сплату судового збору

– копія заяви для відповідача

[1] Автономна адвокатура: організаційно‐правові засади / Шеляженко, Юрій Вадимович. – Київ, 2016. – 60 с. – ISBN 978‐617‐7088‐16‐4. – URL: http://sheliazhenko.in.ua/721

[2] Постанова ВАСУ у справі № 800/198/17 від 14.06.2017 р, URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67196698

[3] §§ 54-57 рішення ЄСПЛ у справі Cengiz and Others v. Turkey, URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-159188

[4] § 7 рішення ЄСПЛ у справі Ahmet Yıldırım v. Turkey, URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-115705

 

sprotiv.org

ЦЕ ЦІКАВО

  • #Гладчук звернувся до Верховного Суду щодо незаконної заборони #ВКонтакте. Текст заяви
  • Від імені Вадима Гладчука зловмисники створили клони низки популярних інтернет-видань
  • Заявлено про злочин судді Нечитайла, що гальмує позов Гладчука проти блокування #ВКонтакте. Документ
  • Вадим Гладчук та Автономна Адвокатура оскаржили диктаторський та корупційний указ Порошенка про блокування соцмереж
  • Поліція саботує розслідування убивства героя Небесної Сотні Володимира Наумова. Подробиці
  • Газета «Молодіжні Хроніки» розслідує корупційну кастрацію собак
  • Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук вимагає захисту персональних даних у Бобриці
  • Верховний Суд взявся за позов Гладчука і Шеляженка до Верховної Ради про протиправність монополії адвокатури
  • Король Бобриці погрожує редактору часопису sprotiv.org Гладчуку
  • Суд зобов’язав прокуратуру розслідувати руйнування «будинку шерифа» колишнім дільничним Романом Микитенко у Бобриці . Відео
  • Обговорення

    Нажаль, коментарі закрито.

    К сожалению, комментарии закрыты.

    квартиры от хозяев
    Close
    Додавайтесь у соц.мережах
    Не пропустіть наші свіжі новини
    БанкИск - Сообщество обманутых банками клиентов